Година спілкування:
КІБЕР-БУЛІНГ АБО АГРЕСІЯ В ІНТЕРНЕТІ
Небезпека чекає нас в інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях. Прогрес - явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе нові ризики та проблеми. Один із прикладів такої проблеми - кібербулінг. Це досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із чатами і соціальними мережами.
13-річна англійська школярка Кейлі Йеоманс покінчила життя самогубством наковтавшись таблеток, через знущання однокласників пов'язане із її зайвою вагою.
17-річна канадійка Рита Парсонс покінчила життя самогубством - повісилась, після того, як в мережу завантажили фото з її згвалтування однокласниками.
Найбільш відомим є трагічний випадок із 13-річним Райяном Патріком Галіганом, який помер від суїциду внаслідок постійного буллінгу в школі, до якого долучився кібер-буллінг, спрямований на розповсюдження чуток про те, що він гей (хоча починалось усе із жартівливої приятельської перепалки). Вже після смерті батько знайшов у комп’ютері переписку із дівчинкою, яка зустрічалась із Райяном, а потім, прочитавши в Інтернеті, що він гей, порвала з ним і виставила в загальний доступ їхню персональну переписку. Напередодні суїциду Раян писав друзям: «Завтра я це зроблю, прочитаєте в газеті», а «друзі» відповідали: «це буде весела розвага». Детальний опис цього випадку вже після смерті сина зробив батько, який провів ціле дослідження в Інтернеті, щоб зрозуміти причини загибелі і розказати всім про ті кроки, які могли запобігти трагедії (Ковальскі та ін., 2008 )
Однокласники використали цифрову камеру, щоб розмістити відео 15-річної Джуді Румб в Інтернеті, де було створено сайт, присвячений її вазі і даті майбутньої смерті. Завдяки вчасній допомозі цей випадок не призвів до трагічних наслідків. Але через аналогічний сайт з назвою «Корпорація «Вбий Кайлі», постійні листи і телефонні дзвінки, які отримувала дівчина про те, що вона лесбіянка (при чому відправлені із її адрес зі зламаними паролями), Кайлі Кенні мусила кілька разів змінювати школу. Вона казала: «Я плакала, страждала, була спантеличена. Я не розуміла, чому це трапилось зі мною і ні з ким не могла поговорити про це, крім мами». Врешті прийшлось перейти на домашнє навчання, бо і в новій школі кібер-буллінг продовжувався. (описано Герке, 2006; цитується за ).
16-річний Джед Прест вимушений був стати заручником у власному домі, що спровокувало суїцидальну спробу, внаслідок кібер-булллінгу, який розпочався через його незгоду із групою хлопців у школі. Мультиформи буллінгу включали: нічні дзвінки-жарти, кампанію чуток в чатах, образливі текстові повідомлення, мовчазний терор (бойкот) в школі» (описано Крісп, 2006; цитується за ).
Молодий хлопець, ображений на дівчину за те, що вона його кинула, змонтував і розіслав електронною поштою фото, в якому обличчя дівчини прилаштував до порнографічного зображення. Десятирічний хлопчик почав постійно отримувати текстові повідомлення і телефонні дзвінки від старших дівчат з його школи про те, що він «вступив до коров’ячого клубу і став його лузером». Восьмикласник створив «фотожабу» (від назви програми редагування фотографій Фотошоп) вчителя математики, зобразивши його Гітлером, і розмістив в Інернеті. Фотографію і номер телефону 14-річної дівчини однокласники розмістили на сайті сексуальних послуг. Цей перелік можна продовжувати, але приклади досить добре окреслюють розмаїття подій, які об’єднує поняття кібер-буллінг.
Що ж таке кібербулінг?
- Це одна з форм переслідування, цькування, залякування, насильства підлітків і молодших дітей за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, а саме Інтернету і мобільних телефонів.
Iгр. Історія та походження терміну «кібербулінг»
IIгр. Найпоширеніші типи кібербулінгу
III гр. Психологічні портрети учасників кібербулінгу.
ІVгр..Правила-поради для подолання кібербулінг.
“Історія та походження терміну «кібербулінг»
- Почнемо з прояснення термінів, які допомагають позначити досить нове для нашого суспільства явище, з яким світ зіткнувся в масовому маштабі на декілька років раніше.
- У нашу мову прийшло багато слів іноземного походження, які зручно використовувати для позначення новітніх явищ. Одне із таких слів «кібер- буллінг». Походить з англійської мови, створено від двох слів: кібер (позначає віртуальне,опосередковане комп ’ютером середовище) і буллінг (походить від англ. bull - бик,бугай, а в переносному значенні - дуже велика, сильна чи агресивна персона; і позначає процес лютого, завзятого нападу; близькі за смислом дієслова українською мовою - роз ’ятрювати, задирати, прискіпуватися, провокувати, дошкуляти,тероризувати, цькувати та ін.).
3. В українській мові найближчий аналог -сленгове слово «бикувати», що включає смисловий відтінок тупості, обмеженості, незграбності, неоковирності. Кібербулінг іще перекладають як кіберзалякування.
- Одна з перших добре відомих ілюстрацій кібербуллінгу починалась як забавка, коли
- 2002 р. американський підліток Гіслан Раза, граючись, створив відео самого себе на основі сцени із фільму «Зоряні війни», де замість меча використовував бейсбольну биту. Нажаль, однокласники без дозволу і відома хлопця розмістили це відео в
Інтернеті, де його побачили мільйони людей. Далі ця подія отримала неочікуваний розвиток - у 2004 р. було створено спеціальний сайт із цим та похідними відеороликами, спецефектами та музикою з фільму, який зібрав більше 76 мільйонів користувачів, а відео із зображенням хлопчика стало найбільш завантажуваним файлом 2004 року. Гіслан отримав ярлик «дитина зоряних війн» і це настільки змінило його стосунки в школі, що батьки змушені були залучати психіатричну допомогу. Вони подали до суду на батьків тих однокласників, що розмістили відео в Інтернеті, але врешті конфлікт було врегульовано в позасудовому порядку.
- Отже, КІБЕРБУЛІНГ - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.
-
- До найпоширенішіших типів кібербулінгу належать:
- Використання особистої інформації.
- Анонімні погрози.
- Переслідування.
- Тролінг і флеймінг.
- Гепіслепінг.
Розглянемо методи кібербулінгу докладніше.
- Використання особистої інформації. «Зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальнихмережах з метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.
- Анонімні погрози.Кіберхулігани анонімно посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці загрози мають образливий характер з вульгарними висловами і ненормативною лексикою
- Переслідування.Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь- якими таємними фактами. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення злочину.
- Тролінг (trolling — ловля риби на блешню) - розміщення в інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи
- Флеймінг. Улюблений метод «тролів» (провокаторів) у мережі - флеймінг(від англ. flaming - пекучий, гарячий, полум ’яний) - обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології.
Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету: на чатах, форумах, у дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну (холіво - від англ.. –свята війна). На перший погляд, флеймінг - це боротьба між рівними, але в певних умовах вона теж може перетворитися на нерівноправний психологічний терор. Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань.
7. Обмовлення,або зведення наклепів - розповсюдження принизливої неправдивої
інформації з використанням комп ’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній
манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад), створюються спеціальні «книги для критики»,в яких розміщуються жарти
про однокласників, наклепи.Обираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.
8. Хепіслепінг (HappySlapping - щасливе ляскання, радісне побиття) - назва походить від випадків в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Тепер ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства. Ці ролики розміщують в інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди жертви.
Починаючись як жарт, хепіслепінг може завершитись трагічно, як це сталось із 18-річним Трістоном Крістмасом, якого група хлопців побила для того, щоб зняти відео для Інтернету, а коли він, ударившись головою, помирав кинутий на підлозі, вбивця і спостерігачі пішли продовжувати вечірку. З’явилось поняття буліцид - загибель жертви внаслідок булінгу, який вважається злочином, і хепіслепінг, якщо призводить до таких трагічних наслідків.
Розглянемо стандартну структуру кібербулінгу на прикладі його учасників та їхніх психологічних портретів.
Психологічні портрети учасників кібербулінгу
- Агресор - людина імпульсивна, яка прагне головувати над усіма, щоб її всі слухалися і боялися, агресивно налаштована не лише до ровесників, але й до дорослих(батьків, учителів); не вміє співчувати, фізично сильніша за «потенційну жертву».
- Потенційна жертва - людина замкнена, вразлива і сором ’язлива, яку легко налякати, невпевнена у собі, дуже за все переживає, має занижену самооцінку, депресивна, часто думає про суїцид, не має близьких друзів, більше спілкується з дорослими, ніж з ровесниками, фізично слабша за «агресора».
- Спостерігач - людина, якій дуже цікаво переглянути (в деяких випадках і зафіксувати) процес цькування та знущання однієї людини над іншою.
Правила-поради для подолання кібербулінг
1. Не поспішай викидати свій негатив у кіберпростір.
Перш ніж писати і відправляти повідомлення, слід заспокоїтися, вгамувати злість, образу, гнів.
2.Створюй власну онлайн-репутацію, не купуйся на ілюзію анонімності.
Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, існують способи дізнатися, хто стоїть за певним нікнеймом. І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реального шкоди, все таємне стає явним. Інтернет фіксує історію, яка складається з публічних дій учасників і визначає онлайн-репутацію кожного - накопичений образ особистості в очах інших учасників. Заплямувати цю репутацію легко, виправити - важко.
3.Зберігай підтвердження фактів нападів.
Якщо тебе дуже засмутило повідомлення, картинка, відео тощо, слід негайно звернутися до батьків по пораду, зберегти або роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитися з дорослими в зручний час.
4.Ігноруй одиничний негатив.
Одноразові образливі повідомлення краще ігнорувати - часто кібербулінг в наслідок такої поведінки зупиняється на початковій стадії. Досвідчені учасники інтернет дискусій дотримуються правила: «Найкращий спосіб боротьби з неадекватними - ігнор».
5.Якщо ти став очевидцем кібербулінгу, правильною поведінкою буде:
а) виступити проти агресора, дати йому зрозуміти, що його дії оцінюються негативно,
б) підтримати жертву - особисто або в публічному віртуальному просторі надати їй емоційну підтримку,
в) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кіберпросторі.
6.Блокуй агресорів. У програмах обміну миттєвими повідомленнями є
можливість блокувати повідомлення з певних адрес. Пауза в спілкуванні часто відбиває в агресора бажання продовжувати цькування.
7. Не варто ігнорувати агресивні повідомлення, якщо листи невідомого вам відправника систематично містять погрози або порнографічні сюжети. У цьому випадку слід скопіювати ці повідомлення і звернутися до правоохоронців. Питаннями кібербезпеки займаються спеціально створені відділи міліції, й інтернет хулігана можна знайти й покарати. Якщо образлива інформація розміщена на сайті, слід зробити запит до адміністратора для її видалення.
Як же можна уберегтися від небажаних наслідків користування інтернетом?
1.Кібербулінг небезпечний не менше, ніж знущання у звичному розумінні. І зачіпає ця проблема не лише дітей та підлітків (безпосередніх учасників), а й дорослих, які повинні підтримувати і допомагати своїм дітям у такій ситуації та запобігати можливості залякування.
2.Багато дітей, що стали «потенційними жертвами» кібербулінгу, не витримавши такого психологічного удару, попрощалися з життям.
3.Для того щоб запобігти проблемі кібербулінгу, батькам і нам з Вами змалечку потрібно навчитись безпечно використовувати комп ’ютер, інтернет та інші інформаційно-комунікаційні технології.
4.Слід знати про те, що з проблемами, які виникають у віртуальному просторі, теж потрібно ділитися з батьками, вчителями, психологом і разом їх розв ’язувати.
5.Користувачі інтернету повинні пам'ятати кілька простих правил безпеки,
6.Всім чим ми займаємся в Інтернеті відстежується правоохоронними органами та СБУ.
Дякую за увагу! |